Технічне обслуговування та перезаряджання вогнегасників

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ПЕРЕЗАРЯДЖАННЯ ВОГНЕГАСНИКІВ

Боротьба з пожежами залишається актуальною проблемою державної ваги не тільки для України, а й для усього людства загалом. Питання ліквідації пожежі на початковій стадії, де б вона не виникла, у побуті чи на підприємстві, пов’язане з належною експлуатацією та технічним обслуговуванням первинних засобів пожежогасіння загалом і вогнегасників зокрема. Часто до великих розмірів пожеж та важких наслідків від них призводить елементарна необізнаність у користуванні вогнегасниками, відсутність або неякісне проведення їх технічного обслуговування.

Для забезпечення належної експлуатації вогнегасників в установах, офісах, організаціях чи на промислових підприємствах призначається відповідальна особа (особи), яка зобов’язана:

утримувати вогнегасники у технічно справному стані шляхом своєчасного проведення їх технічного огляду, обслуговування і ремонту, якщо такий ремонт передбачений супровідною документацією;
завести необхідну документацію з експлуатації вогнегасників;
контролювати систематичне ведення та внесення змін до експлуатаційної документації;
проводити навчання працівників підприємства чи установи правилам безпечного користування вогнегасниками.

Крім цього, перед уведенням в експлуатацію вогнегасників, відповідальна особа повинна провести первинний візуальний огляд кожного вогнегасника, перевірити його комплектність та усі супровідні документи.

Відповідальний за експлуатацію вогнегасників на об’єкті повинен не рідше одного разу на тиждень візуально перевіряти їхній технічний стан та робити відповідний запис у журналі про результати такого огляду. У разі виявлення пошкоджень корпусу, вузлів, пломб та інших несправностей, вогнегасник передається до спеціалізованого пункту для подальшої діагностики.

Технічне обслуговування вогнегасників

Технічне обслуговування усіх типів вогнегасників проводиться з періодичністю не рідше одного разу на рік (але не частіше одного разу на 6 місяців).

Рис. 1. Вогнегасники різних типів

Технічне обслуговування вогнегасників проводиться власними силами підприємства лише за наявності ліцензії на такий вид діяльності та відповідно укладеного договору (договорів) з виробником (виробниками) вогнегасників. Наприклад у Львові багато підприємств уклали договір на перезарядку, ремонт та технічне обслуговування з підприємством ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Вогнеборець», яке має відповідні ліцензії та досвід. Підприємство, яке не має повноважень здійснювати технічне обслуговування вогнегасників, зобов’язане укласти договір з уповноваженою організацією або приватною особою, які мають ліцензію на проведення технічного обслуговування вогнегасників.

Уповноважена організація, яка здійснює технічне обслуговування (наприклад ТзОВ НВП «Вогнеборець», м. Львів) та ремонт вогнегасників, повинна надавати послуги відповідно до ліцензійних умов та порядку контролю за їх додержанням, які затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого державного органу з питань ліцензування та Державним департаментом ДСНС України. Контроль за належним проведенням робіт з технічного обслуговування та ремонту вогнегасників силами уповноваженої організації здійснює особа, яка відповідає за їх експлуатацію на підприємстві.

Персонал, у тому числі керівник уповноваженої організації, повинен мати відповідний дозвіл на проведення робіт з технічного обслуговування вогнегасників і зобов’язаний знати:

– конструкцію та принцип дії вогнегасників, що обслуговуються;

– нормативну та технічну документацію на вогнегасники, що обслуговуються;

– ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском;

– інструкцію з охорони праці, що розроблена та затверджена згідно з ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці;

– інші керівні та нормативні документи, що регламентують вимоги до експлуатації вогнегасників та охорони довкілля.

Виробники вогнегасників зобов’язані проводити технічне обслуговування або сприяти уповноваженим на такий вид діяльності організаціям шляхом надання необхідної технічної документації та постачанням комплектуючих. У паспорті на вогнегасник має бути наведений перелік уповноважених організацій, які мають право на проведення технічного обслуговування вогнегасників цього виробника. Наприклад ТзОВ «НВП «Вогнеборець» є виробником водопінних вогнегасників ВВП-9, піноутворювачів Барс, загального та спеціального призначення та здійснює перезаряджання, ремонт та технічне обслуговування вогнегасників всіх типів.

Рис. 2. Водопінний вогнегасник ВВП-9 (виробник ТзОВ «НВП «Вогнеборець»)

Процес виконання робіт з технічного обслуговування вогнегасників повинен базуватися на технологічній документації, у якій наведені вимоги щодо ремонту та експлуатації, перелік технічних умов, робочі креслення вогнегасників та оснастки. Технологічна документація з технічного обслуговування вогнегасників має бути розроблена, оформлена, погоджена і затверджена відповідно до вимог нормативної документації, чинної у галузі пожежної безпеки України.

Уповноважена організація (наприклад ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Вогнеборець», м. Львів) повинна надати споживачеві повну інформацію щодо технічного обслуговування вогнегасників та ремонту їх складових частин. Рекомендується вказану інформацію надавати в приміщенні, де проводиться приймання замовлень та видача вогнегасників.

Уповноважена організація повинна оформити та вести технологічний паспорт технічного обслуговування вогнегасників або інший документ, який його замінює і був представлений разом з вогнегасником. В паспорт заносяться реєстраційні дані вогнегасників, періодичність та види робіт. Технологічний паспорт має зберігатися протягом терміну гарантійного зобов’язання уповноваженої організації. (Наприклад гарантія на нові вогнегасники ВВП-9 ТзОВ «НВП «Вогнеборець» дається на 5 років при правильній експлуатації).

Приймання вогнегасників для проведення технічного обслуговування повинно відбуватися у присутності власника (споживача) чи його представника і здійснюватися у такому порядку:

– перевірка та аналіз супровідної документації і заявок споживача щодо технічного обслуговування;

– перевірка технічного стану вогнегасників;

– оформлення акту приймання вогнегасників для технічного обслуговування чи ремонту.

Вогнегасники, які приймаються, повинні відповідати вимогам технічної документації виробника.

Акт приймання складається у 2-х примірниках, і підписується споживачем або представником споживача і уповноваженої організації.

Вогнегасники після технічного обслуговування чи ремонту повинні відповідати вимогам конструкторсько-технічної, технологічної та експлуатаційної документації. Приймання вогнегасників споживачем повинно відбуватися у присутності контролера якості чи представника уповноваженої організації і проводитися у такому порядку:

– перевірка та аналіз документації, що оформлена і складена уповноваженою організацією;

– контроль правильності проведення робіт з технічного обслуговування вогнегасників;

– скріплення акту приймання вогнегасників після технічного обслуговування підписами повноважних осіб та печаткою.

Підписаний споживачем або його представником акт має засвідчувати, що послуги з технічного обслуговування надані згідно з умовами договору.

Крім вимог конструкторсько-технічної, експлуатаційної документації та чинних нормативних документів, уповноважена організація повинна гарантувати відповідність вогнегасників після проведення технічного обслуговування вимогам споживача, що записані у договорі. У гарантійних зобов’язаннях повинно бути вказано їх вид, початок відліку і тривалість гарантійного строку. Гарантійні строки на вогнегасники, що проходять технічне обслуговування, встановлюються і фіксуються згідно з договором. Споживач має право вимагати від уповноваженої організації встановлення гарантійних зобов’язань, відповідно до вимог нормативних документів, конструкторсько-технічної, технологічної документації та додаткової інформації про послуги, які надаються. Гарантійний строк збільшується на час перебування вогнегасника чи його складової частини у гарантійному ремонті чи технічному обслуговуванні у суб’єкта, що надає послуги. У такому випадку відлік часу здійснюється від доби, коли замовник звернувся з відповідним документом (рекламацією) про надання послуг. Рекламація складається у разі виникнення несправності чи відмови упродовж гарантійного строку експлуатації вогнегасника з вини виробника чи уповноваженої організації (суб’єкта), що проводила технічне обслуговування або ремонт.

Відповідальність за своєчасне проведення технічного обслуговування вогнегасників, розміщених на об’єктах, несуть власники цих об’єктів або орендарі, згідно з договором оренди.

Складське приміщення пункту перезарядки вогнегасників показане на рис.3.

Рис. 3. Пункт перезарядки та технічного обслуговування вогнегасників, ТзОВ «НВП «Вогнеборець»

Правила безпеки при заряджанні вогнегасників

Насамперед при заряджанні (перезаряджанні) водопінних вогнегасників необхідно провести гідравлічні випробування корпусу водою з тиском 2,5-2,6 МПа впродовж 1 хвилини. Вогнегасники, які протікають, ремонту не підлягають і їх слід списати.

Вуглекислотні вогнегасники, які надійшли на заряджання, необхідно перевірити на:

– наявність тавра ВТК виробника;

– наявність дати повторної перевірки;

– відсутність вологи всередині балона і у вентилі;

– справну дію вентильного механізму;

– справність поворотного механізму з розтрубом;

– непошкодженість мембрани.

Розміщення вогнегасників штабелем один на одному заборонене.

При заряджанні вуглекислотних вогнегасників слід пам’ятати, що:

– зарядна станція і особливо компресори повинні бути у технічно справному стані;

– до роботи зі станцією допускаються особи, які пройшли підготовку і мають дозвіл на роботу з обладнанням, що перебуває під високим тиском;

– експлуатація станції без заземлення заборонена;

– забороняється заряджання вогнегасників, у яких закінчився термін повторної перевірки, немає відповідного тавра, а корпус має видимі дефекти;

– у процесі роботи станції необхідно стежити за показами манометра, який показує тиск оливи у системі станції (допустимі межі від 0,2 до 0,6 МПа);

– тиск у корпусі вогнегасника, який заряджається, має бути не більше 1,2 -1.6 МПа для вогнегасників ВВП-9 ТзОВ «НВП Вогнеборець», для інших вогнегасників 1.6 МПа (але краще дотримуватись паспорту заводу виробника);

– кожної години роботи станції необхідно випускати конденсат з фільтрів (водовідділювачів);

– при наявності сторонніх шумів слід вимкнути станцію, з’ясувати причину несправності та усунути недоліки;

– особлива увага потрібна при роботі компресора станції внаслідок наявності рухомих частин;

– забороняється складати заряджені газом балони біля опалювальних приладів.

При заряджанні вогнегасників порошком слід захищати органи дихання та зору від попадання порошку.

Після роботи необхідно ретельно вмитися, помити руки або прийняти душ.

Особи, які проводять технічне обслуговування та заряджання, повинні дотримуватись вимог безпеки праці та особистої гігієни, які викладені у супровідних документах на відповідні вогнегасники, вогнегасні речовини та газ-витискувач, керівних документів з охорони праці.

Безпека праці під час експлуатації вогнегасників

Експлуатувати вогнегасники слід відповідно до вказівок, які записані у їхніх інструкціях з експлуатації та паспортах підприємств-виробників, а також нанесені на етикетках.

Забороняється:

– експлуатувати вогнегасники, корпуси яких, а також запірно-пускові пристрої і накидні гайки мають вм’ятини, здуття, сліди корозії чи тріщини, а також у разі порушення герметичності з’єднань вузлів вогнегасника та несправності індикатора тиску (для вогнегасників закачного типу);

– завдавати ударів по корпусу та елементах вогнегасника;

– розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають дозволу на проведення таких робіт;

– кидати вогнегасник у полум’я під час застосування та вдаряти ним об землю;

– спрямовувати насадку вогнегасника (гнучкий рукав або розтруб) при використанні на людей;

– застосовувати вогнегасник для потреб, не пов’язаних з пожежогасінням.

Гасіння осередків пожежі, які виникли за межами приміщень, слід здійснювати з навітряного боку.

Під час гасіння пожежі одночасно кількома вогнегасниками не дозволяється здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, які спрямовані назустріч один одному.

Вуглекислотні вогнегасники слід застосовувати у тих випадках, коли для ефективного гасіння пожежі необхідні вогнегасні речовини, які не пошкодять цінне обладнання та об’єкти (обладнання обчислювальних центрів, дорога радіоелектронна апаратура, музейні та архівні матеріали тощо). Під час застосування вуглекислотного або порошкового вогнегасника для гасіння загорянь електрообладнання, що перебуває під напругою до 1000 В, необхідно дотримуватися безпечної відстані (не менше 1 м) від такого обладнання до насадки-розпилювача чи розтруба.

Рис. 3. Пункт перезарядки та технічного обслуговування вогнегасників, TзОВ «НВП «Вогнеборець»